Cледом за обвалом гривни огромные проблемы с возвратом ранее выданных кредитов начнутся и у коммерческих банков. Мало того, не приходится сомневаться, что при таком сценарии наученные горьким опытом конца 2008 года украинские ринутся забирать свои депозиты из банков
Стойкую тенденцию к девальвации национальная валюта Украины демонстрирует на протяжении всего сентября 2010. С первых осенних дней спрос на доллары на межбанковском валютном рынке превышает предложение, вследствие чего Нацбанку приходится продавать иностранную валюту из золотовалютных резервов государства.
Так, только 7 и 8 сентября НБУ продал 112 млн долларов. Всего с начала месяца на поддержание гривни регулятор потратил несколько сотен миллионов долларов. Объем золотовалютных резервов Украины 1 сентября составлял 32 691,9 миллиона долларов, поэтому при желании Нацбанк может долго удерживать валютный курс.
Однако существенно повышать курс доллара НБУ пока не планирует.
1 сентября курс Нацбанка составлял 788,67 гривны за 100 долларов, 22 сентября – 791,92 гривны за 100 долларов. Таким образом, курсовой прирост доллара к гривне составляет лишь 0,4%, причем планку на уровне 791,92 регулятор держит с 16 сентября, хотя 21 сентября он в очередной раз тратил валютные резервы на межбанке.
Причины такого поведения Нацбанка понятны – он сообщил о продолжающемся росте убытков в банковской системе Украины. В январе-августе 2010 года чистый убыток финансовых учреждений составлял 8 944 миллиона гривен, тогда как в январе-июле 2010 года – 8 624 миллиона гривен, а в январе-июне 2010 года – 8 306 миллионов гривен.
При этом значительная часть убытков – 32,1% – это отчисления банков в резервы под “плохие” кредиты.
Если же гривня существенно девальвирует, то число проблемных займов стремительно возрастет, потому что значительная часть крупных кредитов была выдана в иностранной валюте. Так что падение гривни станет дополнительным фактором ухудшения ситуации в банковской системе страны.
Кроме того, рост курса доллара непременно приведет к пропорциональному удорожанию всех импортных товаров, т.е. к скачку инфляции.
Это невыгодно властям накануне местных выборов, назначенных на 31 октября. Тем более, что инфляция и без девальвации гривни быстро росла в августе и сентябре из-за подорожания на 50% газа и сильный рост цен на продовольственные товары.
С другой стороны, есть мощные рычаги, которые толкают гривню вниз. В частности, существенно ухудшились показатели внешней торговли. По данным Госкомстата, темпы роста импорта товаров в Украину превысили темпы роста экспорта в июне и июле, тогда как в предыдущие месяцы 2010 было наоборот.
Размер отрицательного сальдо торговли товарами в июле 2010 года достигла 927,6 миллиона долларов, что на 35% превышает соответствующий показатель за июль 2009.
Кроме того, Нацбанк сообщил о существенном росте совокупного краткосрочного долга Украины. Власть и корпорации с 1 июля 2010 по 1 июля 2011 должны выплатить по внешним обязательствам, без учета процентов, 42,1 миллиарда долларов или 3,5 миллиарда долларов ежемесячно.
При этом за первое полугодие 2010 года долг, который надо оплатить следующие четыре квартала, после сокращения в 2009 году снова вырос – на 5,2 миллиарда долларов.
Итак, имеющихся в Украине золотовалютных резервов недостаточно для расчета по этим внешним обязательствам. Причем, как отмечает НБУ, за указанный период уровень покрытия такого краткосрочного долга международными резервами центрального банка сократилась на два процентных пункта – до 70%.
Конечно, определенный объем коротких займов будет пролонгирован, поскольку значительная часть краткосрочных кредитов банков – ресурсы материнских учреждений, а предприятий – аффилированных зарубежных компаний. Однако крайне высокая рискованность коротких займов сохраняется за возможных проблем с их рефинансированием.
При этом долги будут расти, а вместе с ними – и риски.
“По нашим прогнозам, которые совпадают с расчетами Всемирного банка и МВФ, консолидированный государственный долг может достичь 40% ВВП к концу 2010 года, а это, по закону, граница, которую нельзя переходить, потому что это вопрос национальной безопасности”, – заявил президент Украинского союза промышленников и предпринимателей Анатолий Кинах.
Риск роста государственного долга, отметил он, сохраняется.
“Сложный этап может начаться 1 января 2011 мы будем иметь серьезный государственный долг, большие затраты на его обслуживание, снижение налоговых поступлений, а существенного прогресса в создании благоприятных условий для привлечения инвестиций и развития экономики не достигнем”, – сказал он.
Кроме того, добавил глава УСПП, задолженность по возмещению налога на добавленную стоимость с мая по сентябрь 2010 возросла до 21 миллиарда гривен.
Кинах напомнил. что согласно договору с МВФ, начиная с октября 2010, Украина должна сократить долг по возмещению НДС из бюджета до 3 миллиардов гривен. Иначе “возникнут проблемы с точки зрения второго транша кредита МВФ”.
То есть несложно спрогнозировать, что может произойти уже через несколько месяцев. Как известно, МВФ выделил Украине пока только первый транш кредита, а последующие транши планируется выдавать поквартально, но после оценки экспертами Фонда выполнения украинским правительством взятых на себя обязательств.
В частности, на второй транш, согласно меморандуму, Украина рассчитывает уже в декабре этого года. Но в виду названной Анатолием Кинахом проблемы с возмещением НДС МВФ, скорее всего, не выделит второго транша – то есть, прервет программу помощи Украине.
И вот именно это обстоятельство может стать сильным толчком к резкой девальвации гривни уже в декабре этого года, если Нацбанку удастся до тех пор удержать гривню от значительного ослабления.
Ну а вслед за обвалом гривни огромные проблемы с возвратом ранее выданных кредитов начнутся и у коммерческих банков. Мало того, не приходится сомневаться, что при таком сценарии наученные горьким опытом конца 2008 года украинские ринутся забирать свои депозиты из банков – окончательно добьет банковскую систему страны.
Не говоря уже о негативе для населения и всей экономики от вызванного девальвацией мощного инфляционного скачка.
С
тійку тенденцію до девальвації національна валюта України демонструє протягом усього вересня 2010 року. З перших осінніх днів попит на долари на міжбанківському валютному ринку перевищує пропозицію, внаслідок чого Нацбанку доводиться продавати іноземну валюту із золотовалютних резервів держави.
Так, лише 7 і 8 вересня НБУ продав 112 мільйонів доларів. Усього з початку місяця на підтримку гривні регулятор витратив кілька сотень мільйонів доларів. Обсяг золотовалютних резервів України 1 вересня складав 32 691,9 мільйона доларів, тож при бажанні Нацбанк може довго утримувати валютний курс.
Однак суттєво підвищувати курс долара НБУ наразі не планує.
1 вересня курс Нацбанку дорівнював 788,67 гривні за 100 доларів, 22 вересня – 791,92 гривні за 100 доларів. Таким чином, курсовий приріст долара до гривні становить лише 0,4%, причому планку на рівні 791,92 регулятор тримає з 16 вересня, хоча 21 вересня він в черговий раз витрачав валютні резерви на міжбанку.
Причини такої поведінки Нацбанку зрозумілі – він повідомив про триваюче зростання збитків у банківській системі України. У січні-серпні 2010 року чистий збиток фінансових установ становив 8 944 мільйони гривень, тоді як у січні-липні 2010 року – 8 624 мільйони гривень, а у січні-червні 2010 року – 8 306 мільйонів гривень.
При цьому значна частина збитків – 32,1% – це відрахування банків у резерви під “погані” кредити.
Якщо ж гривня істотно девальвуватиме, то число проблемних позик стрімко зросте, бо значна частина великих кредитів була видана в іноземній валюті. Отже, падіння гривні стане додатковим чинником погіршення ситуації у банківській системі країни.
Крім того, зростання курсу долара неодмінно призведе до пропорційного подорожчання всіх імпортних товарів, тобто до стрибка інфляції.
Це невигідно владі напередодні місцевих виборів, призначених на 31 жовтня. Тим більше, що інфляція і без девальвації гривні швидко зростала у серпні і вересні через подорожчання на 50% газу і сильне зростання цін на продовольчі товари.
З іншого боку, є потужні важелі, які штовхають гривню вниз. Зокрема, істотно погіршилися показники зовнішньої торгівлі. За даними Держкомстату, темпи зростання імпорту товарів в Україну перевищили темпи зростання експорту у червні і липні, тоді як у попередні місяці 2010 року було навпаки.
Величина негативного сальдо торгівлі товарами у липні 2010 року досягла 927,6 мільйона доларів, що на 35% перевищує відповідний показник за липень 2009 року.
Крім того, Нацбанк повідомив про суттєве зростання сукупного короткострокового боргу України. Влада і корпорації з 1 липня 2010 року по 1 липня 2011 року мають виплатити за зовнішніми зобов’язаннями, без урахування відсотків, 42,1 мільярда доларів або 3,5 мільярда доларів щомісяця.
При цьому за перше півріччя 2010 року борг, який треба сплатити за наступні чотири квартали, після скорочення у 2009 році знову виріс – на 5,2 мільярда доларів.
Отже, наявних в Україні золотовалютних резервів недостатньо для розрахунку за цими зовнішніми зобов’язаннями. Причому, як відзначає НБУ, за згаданий період рівень покриття такого короткострокового боргу міжнародними резервами центрального банку скоротився на два процентні пункти – до 70%.
Звичайно, певний обсяг коротких позик буде пролонгований, оскільки значна частина короткострокових кредитів банків – ресурси материнських установ, а підприємств – афільованих зарубіжних компаній. Проте вкрай висока ризиковість коротких позик зберігається через можливі проблеми з їх рефінансуванням.
При цьому борги будуть лише зростати, а разом з ними – і ризики.
“За нашими прогнозами, які збігаються з розрахунками Світового банку і МВФ, консолідований державний борг може досягти 40% ВВП до кінця 2010 року, а це, за законом, межа, яку не можна переходити, бо це питання національної безпеки”, – заявив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Ризик зростання державного боргу, зазначив він, зберігається.
“Складний етап може початися 1 січня 2011 року. Ми будемо мати серйозний державний борг, великі витрати на його обслуговування, зниження податкових надходжень, а суттєвого прогресу у створенні сприятливих умов для залучення інвестицій і розвитку економіки не досягнемо”, – сказав він.
Крім того, додав голова УСПП, заборгованість з відшкодування податку на додану вартість з травня по вересень 2010 року зросла до 21 мільярда гривень.
Кінах нагадав. що згідно з угодою з МВФ, починаючи з жовтня 2010 року, Україна повинна скоротити борг з відшкодування ПДВ з бюджету до 3 мільярдів гривень. Інакше “виникнуть проблеми з точки зору другого траншу кредиту МВФ”.
Тобто нескладно спрогнозувати, що може статися вже через кілька місяців. Як відомо, МВФ виділив Україні поки лише перший транш кредиту, а наступні транші планується видавати поквартально, але після оцінки експертами Фонду виконання українським урядом узятих на себе зобов’язань.
Зокрема, на другий транш, згідно з меморандумом, Україна розраховує вже в грудні цього року. Але на увазі названої Анатолієм Кінахом проблеми з відшкодуванням ПДВ МВФ, швидше за все, не виділить другого траншу – тобто, перерве програму допомоги Україні.
І ось саме ця обставина може стати сильним поштовхом до різкої девальвації гривні вже в грудні цього року, якщо Нацбанку вдасться до того часу утримати гривню від значного ослаблення.
Ну а слідом за обвалом гривні величезні проблеми з поверненням раніше виданих кредитів почнуться і у комерційних банків. Мало того, не доводиться сумніватися, що при такому сценарії навчені гірким досвідом кінця 2008 року українці ринуться забирати свої депозити з банків – що остаточно доб’є банківську систему країни.
Не кажучи вже про негатив для населення і всієї економіки від викликаного девальвацією потужного інфляційного стрибка.